Новини

З 01 червня 2017 року, у Міжнародний день захисту дітей Національна дитяча «гаряча» лінія, що функціонує на базі Громадської організації «Ла Страда-Україна», запроваджує консультації за номером 116 111. Номер було рекомендовано виділити рішенням НКРЗІ №131 від 14.03.2017 для організації на мережах мобільного зв’язку. Українські мобільні оператори «Київстар» та «lifecell» за сприяння Української асоціації операторів зв’язку «Телас» першими виконали це рішення. Даний номер телефону є гармонізованим європейським номером та запроваджений у 26 європейських країнах для послуг з особливим суспільним значенням, а саме виключно для консультування дітей по телефону.

Цей номер телефону буде доступним з мобільних телефонів на всій території України та покращить доступ дітей до отримання консультацій, підвищить рівень їх безпеки та соціальної підтримки. Це є реалізацією принципів Конвенції ООН про права дитини та інших міжнародних зобов’язань України.

Виділення номеру 116 111 стало можливим завдяки міжнародній співпраці у сфері захисту прав дітей між CHI та Асоціацією «Спеціальна Група Мобільних технологій» (GSMA), членами якої є мобільні оператори «Київстар» та «lifecell». Це є прикладом інтеграції України у міжнародну кампанію щодо покращення доступу дітей до отримання консультацій на «гарячих» лініях - євроінтеграцією в дії.


Коментарі учасників прес-клубу «Запровадження загальноєвропейського номеру дитячої «гарячої» лінії 116 111 в Україні – крок назустріч дітям», що відбувся у Києві 30 травня 2017 року:

«Запровадження на телекомунікаційних мережах загального користування України номера 116 111 для організації телефонної «гарячої» лінії допомоги дітям» відповідає рішенню Комісії Європейських Співтовариств 2007/116/ЄC «Про резервування національних номерів, що починаються з «116» для гармонізованих послуг соціального значення». Гармонізація номерів необхідна для того, щоб такі послуги стали доступними для всіх споживачів на загальноєвропейському просторі. Оператори рухомого зв’язку України реальними справами підтримують соціально важливі ініціативи суспільства щодо забезпечення дітей, які потребують уваги та захисту, телефонним зв’язком у надзвичайних для них ситуаціях» - Іван Хохотва, Директор департаменту зв’язку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

«Для нас як для членів Міжнародної асоціації дитячих телефонів довіри (CHI) дуже важливим було запровадження номеру 116 111 для Національної дитячої «гарячої» лінії. Ми впевнені у тому, що це значно покращить доступ дітей до лінії. Ми вдячні державним структурам та соціально відповідальному бізнесу за допомогу у відкритті даного номеру. Таким чином, ми всі разом зробили крок назустріч дітям». Катерина Левченко, президент Громадської організації «Ла Страда-Україна».

«Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Ми повинні усвідомлювати відповідальність за маленькі життя, наповнювати їх гармонією та красою навколишнього світу, вкладати їм любов, впевненість в собі і в завтрашньому дні. Саме тому обов’язок органів влади, громадськості та всіх нас подбати про всебічний розвиток інтересів дітей, забезпечити дотримання їхніх прав. Я впевнений, що об’єднавши зусилля, ми зробимо все, аби захистити наших дітей, уберегти їх від гіркоти розчарувань і зневіри. Адже саме від нас, дорослих, залежить те, як складеться доля кожної маленької людини, а відтак і нового покоління українців. Запровадження напередодні Міжнародного дня захисту дітей консультацій за коротким номером 116 111, що функціонує завдяки самовідданій праці Громадської організації «Ла Страда – Україна» - це дуже важливий крок назустріч маленької людини». Леонід Ошеров, голова Ради Української асоціації операторів зв’язку «Телас».

«Запровадження консультування на Національній дитячій «гарячій лінії» за номер 116 111 – приклад того, як телекомунікації можуть сприяти у тому, щоб голоси дітей були почуті, а їх права – захищені. Київстар, як національний телеком оператор і відповідальна компанія, радий долучитися до цього важливого проекту» - Анна Захараш, директор із корпоративних зв’язків мобільного оператора «Київстар».

«Як соціально відповідальна компанія, «lifecell» уже тривалий час реалізує проект з надання коротких номерів для українських і міжнародних організацій щодо розшуку дітей, протидії торгівлі людьми, запобіганню гендерної дискримінації та домашнього насильства. Приєднуючись до ініціативи з відкриття дитячої «гарячої» лінії за коротким номером 116 111, ми розширюємо канали підтримки та допомоги найбільш вразливим членам українського суспільства. Оскільки на сьогоднішній день безпека дітей є першочерговою ціллю для усіх дорослих та спільним завданням держави, громадського сектору і бізнесу». Людмила Стеценко, провідний спеціаліст зі зв’язків із громадськістю оператора «lifecell».

22 травня 2017 року у Верховній Раді України Українською асоціацією операторів зв’язку «Телас» було проведено за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку Круглий стіл на тему «Крадіжки та пошкодження телекомунікаційного обладнання - загроза для національної безпеки».

В роботі Круглого столу взяли участь народні депутати України, представники державних органів влади, силових та правоохоронних органів, профільних асоціацій та провідних операторів, провайдерів телекомунікацій, а також засобів масової інформації.

Відкриваючи захід Голова Ради Української асоціації операторів зв’язку «Телас» Леонід Ошеров, звернув увагу на те, що необхідність проведення Круглого столу з такою тематикою зумовлена перш за все високим рівнем кількості злочинів, пов’язаних з крадіжками та пошкодженнями телекомунікаційного обладнання, кабельних, радіорелейних ліній зв’язку, порушенням цілісності колодязів кабельної каналізації електрозв’язку.

Він наголосив, що оператори, провайдери телекомунікацій щомісяця зазнають багатомільйонних збитків від пошкодження телекомунікаційних мереж.

Так за період з 2015 по перший квартал  2017 року стосовно телекомунікаційних об’єктів зафіксовано майже 49000 крадіжок та пошкоджень цілісності мереж, нанесено збитків на понад 500 млн. грн.

Динаміка першого кварталу 2017 року свідчить про продовження значного зростання таких випадків. Станом на сьогодні вже зафіксовано понад 8000 випадків пошкодження обладнання телекомунікаційних мереж та завдано збитків операторам телекомунікацій на більш ніж 90 млн. грн., що на 20% більше у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Тобто, ситуація має тенденцію до значного зростання.

Особливої гостроти вказана проблема набула в м.м. Київ, Дніпро, Дніпропетровській, Київській, Запорізькій та Полтавській областях. Занепокоєння викликають крадіжки, якими заподіюється значна шкода державним інтересам: зафіксовані випадки викрадення та пошкодження кабелів, що забезпечують зв’язком на сході країни під час проведення АТО.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко звернув увагу присутніх на тому, що крадіжки телекомунікаційного обладнання - це не лише збагачення злодіїв, фінансові збитки провайдерів, конкурентні війни, тощо.

Зазначив, що втручання в роботу телекомунікаційних мереж це, перш за все, втручання в роботу критичної інфраструктури держави, яке є особливо небезпечним під час гібридної війни з країною-агресором. Тому за злочини, пов’язані з пошкодженням телекомунікаційних мереж, необхідно ввести більш суворе покарання і такий законопроект вже зареєстровано в Верховній Раді України. Законопроект передбачає посилення кримінальної відповідальності за такі злочини.

З основною доповіддю щодо впливу крадіжок обладнання, кабелю та пошкодження телекомунікаційних мереж на особисту, суспільну та національну безпеку виступив Голова Комітету з питань безпеки телекомунікаційних мереж Асоціації «Телас» Андрій Булавін. Він надав аналіз ситуації з цього питання за період з 2015 роду до цього часу. Тенденції, що склалися, чітко показують значне зростання кількості злочинів пов’язаних з пошкодженням телекомунікаційних мереж. Прогнозовані обсяги прямих збитків та витрат на відновлення телекомунікаційних мереж операторами телекомунікацій в 2017 році можуть бути більші ніж сукупні збитки та витрати за попередні два роки. Андрій Булавін наголосив, що 82% випадків крадіжок та пошкоджень відбуваються в 5 областях країни і більше половини їх загальної кількості припадає на Дніпропетровську область. Причиною такої ситуації є недосконалість законодавчої бази, не достатньо ефективна робота правоохоронних органів та слабкий контроль за обігом кольорових металів.

Тетяна Попова, Голова Ради Асоціації «Телекомпалата України», також звернула увагу на недоліки діючого законодавства, яке не дозволяє ефективно боротися зі злочинами і посилює відчуття безкарності злочинців.

Голова правління Інтернет Асоціації України Олександр Федієнко представив аналіз ситуації з пошкодженням телекомунікаційних мереж малих та середніх операторів, провайдерів телекомунікацій, які входять до складу асоціації.

Директор департаменту ПАТ «Укртелеком» Михайло Шуранов акцентував увагу присутніх щодо впливу крадіжок мідного кабелю на лінії спецзв’язку, аварійних служб та соціальних об’єктів.

З ситуацією, що склалася на мережах операторів та провайдерів телекомунікацій у м. Дніпро, учасників Круглого столу ознайомив Генеральний директор ТОВ «ФРІНЕТ» Віктор Фролов.

Про вплив крадіжок та пошкоджень телекомунікаційних мереж та обладнання на гарантоване надання телекомунікаційних послуг для задоволення потреб державного управління, національної безпеки, оборони держави доповіли представники Генерального штабу Збройних сил України та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Народний депутат України Антон Геращенко у своєму виступі відзначив важливість проведення Круглого столу з такою тематикою, підкреслив, що ситуація насправді потребує дієвих заходів з боку правоохоронних органів та термінового внесення змін до чинного законодавства.

Щодо впливу крадіжок та пошкоджень обладнання телекомунікаційних мереж на сталість та якість надання телекомунікаційних послуг споживачам проінформував Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації Володимир Гресько.

Андрій Некрутов (ТОВ «лайфселл») зупинився на практичних аспектах взаємодії з правоохоронними органами.

Під час дискусії всі учасники Круглого столу погодились з тезою, що крадіжки обладнання та пошкодження телекомунікаційних мереж стали реальною загрозою національної безпеки.

Підбиваючи підсумки Круглого столу Олександр Данченко запропонував підтримати законопроект реєстраційний номер 6454 «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом та посилення відповідальності за викрадення телекомунікаційного обладнання)», який окрім всього іншого передбачає:

1. Пряму заборону приймати металобрухт спеціального майна з вмістом кольорових металів. Заборона не стосується суб’єктів господарювання, що використовують таке спеціальне майно під час провадження своєї господарської діяльності, усуне можливість досягнення корисливої мети, яку переслідують крадії.

2. Відновлення спеціальної статті 188 у Кримінальному кодексі України із встановленням покарання за здійснення крадіжки телекомунікаційного обладнання у вигляді штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Якщо незаконні діє вчинені повторно або за змовою сторін – покарання позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Якщо крадіжки вчинені із проникненням у спеціальні приміщення, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

3. Встановлення заборони проведення готівкових розрахунків при прийманні брухту кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв'язку, іншого телекомунікаційного обладнання.

За підсумками Круглого столу було прийнято за основу проект резолюції.

Оскільки проблема крадіжок та пошкоджень телекомобладнання - це вже не лише проблема операторів, це пошкодження критичної інфоаструктури, що напряму становить загрозу національній безпеці держави, профільним асоціаціям, операторам телекомунікацій запропоновано звернутись до Голови Верховної Ради України щодо термінового розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж)» реєстраційний № 4497 від 24.04.2016 р., за поданням народного депутата України Семенухи Р.С.

А також рекомендувати Комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності терміново розглянути на своєму засіданні законопроект «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом та посилення відповідальності за викрадення телекомунікаційного обладнання)» реєстраційний № 6454 від 16.05.2017 р., за поданням народного депутата України Данченка О.І. з метою якнайшвидшого його розгляду на пленарному засіданні.

Круглий стіл

«Крадіжки та пошкодження телекомунікаційного обладнання - загроза для національної безпеки».

22 травня 2017 року за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку Українською асоціацією операторів зв’язку «Телас» за участі Інтернет Асоціації України та Асоціації «Телекомунікаційна палата України» проводиться Круглий стіл на тему: «Крадіжки та пошкодження телекомунікаційного обладнання - загроза для національної безпеки».

Проект програми Круглого столу можно подивитися тут:

До участі в роботі Круглого столу запрошуються народні депутати України, представники Апарату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Центральних органів державної влади, силових структур, операторів телекомунікацій, громадськості та засобів масової інформації.

Захід відбудеться 22 травня 2017 року об 15-00 за адресою м. Київ, вул. Садова, 3-а, 3-й поверх, зал 330.

Попередня реєстрація та акредитація для представників ЗМІ здійснюється:

  • 044-248-91-71

  • 044-248-91-75
  • e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

14 квітня 2017 року Адміністрація державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України своїм наказом № 244 затвердила «Технологічний процес взаємодії телекомунікаційних мереж між собою під час надання послуги перенесення абонентського номера і його подальшого обслуговування».

Єдині технологічні вимоги до взаємодії телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій між собою є однією з важливих умов для впровадження на мережах рухомого (мобільного) зв’язку послуг із перенесення абонентських номерів (Mobile Number Portability, MNP).

Зазначений документ визначає формат передачі адресної інформації та встановлює технічні вимоги до технологічного процесу взаємодії телекомунікаційних мереж під час маршрутизації викликів, коротких текстових та мультимедійних повідомлень до перенесеного мобільного абонентського номера в телекомунікаційній мережі загального користування України.

Розробці та затвердженню Технологічного процесу передувала довготривала та плідна співпраця НКРЗІ, Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (Адміністратора централізованої бази даних перенесених номерів), Української Асоціації операторів зв’язку «Телас», провідних операторів телекомунікацій та ПрАТ Діпрозв’язок».

18 квітня 2017 р. відбулась прес-конференція на тему: «Щомісяця бізнес зазнає мільйонних збитків від пошкодження телекомунікаційних мереж! Що робити державі?».

У заході взяли участь Голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко, Голова Ради Телекомпалати України Тетяна Попова, Голова Ради Української асоціації операторів зв’язку «Телас» Леонід Ошеров, Генеральний директор ТОВ «Фрінет» Віктор Фролов, Голова Комітету Асоціації «Телас» з питань безпеки телекомунікаційних мереж Андрій Булавін, Директор Департаменту ПАТ «Укртелеком» Михайло Шуранов, Директор Департаменту ПрАТ «Датагруп» Анна Некраха, представники операторів телекомунікацій та Українського державного центру радіочастот.

Прес-конференція розпочалася зі слів Олександра Данченка про те, що сьогодні флагманами української економіки виступають агро- та ІКТ- сектори. Проте, телекомунікаційний бізнес останні роки зазнає мільйонних збитків від крадіжок і навмисного пошкодження кабелю та телекомунікаційного обладнання. Злочини проти операторів телекомунікацій виходять за рамки окремого бізнесу і приховують загрозу для усієї країни.

Леонід Ошеров зазначив про те, що за підсумками 2016 року нанесено збитків більш, ніж на 400 млн. грн. Це суттєво впливає на функціонування телекомунікаційних мереж та призводить до тимчасової втрати зв’язку в окремих регіонах України. Такому стану справ сприяє невірна кваліфікація та неналежне розслідування кримінальних проваджень органами досудового розслідування національної поліції, та, як наслідок, уникнення покарання особами, які вчинили злочин. Також він наголосив, що порушення функціонування телеком-мереж є одним з пріоритетних завдань терористичних, сепаратистських угруповань, загальною метою яких є дестабілізація обстановки в країні. Тому, досконалість та дієвість норм законодавства, які визначають відповідальність за пошкодження телекомунікаційних мереж, є, перш за все, питанням, яке у повній мірі відноситься до сфери національної безпеки і оборони.

В свою чергу, Віктор Фролов вказав на неналежну роботу правоохоронних органів щодо розкриття та профілактики злочинів, скоєних проти операторів телекомунікацій. Для прикладу, в м. Дніпрі один з операторів телекомунікацій лише за 2 місяці зазнав збитків більше ніж на пів мільйона гривень. Але ні поліція, ні прокуратура, ані місцева влада не приділили належної уваги до таких системних злочинів, пов’язаних з вирізанням кабелю та крадіжками обладнання.

Андрій Булавін озвучив припущення, що не лише заради власної «легкої наживи» і, навіть, не через конкурентні війни кількість злочинів невпинно зростає. Цілком можливо, таким чином проводиться аналіз структури мереж операторів, а згодом залишиться ще крок до організації диверсії всеукраїнських масштабів. Адже важко уявити, до чого може призвести ситуація, коли хоча б на годину вся Україна позбавиться доступу до мережі Інтернет.

Натомість, Михайло Шуранов розповів про сумну статистику Укртелекому, за якою кількість крадіжок мідного кабелю в 2016 році зросла на 30% у порівнянні з 2015 роком (близько 19 600 випадків пошкодження мереж). Також Михайло згадав про плани Укртелекому заохочувати громадськість до виявлення злочинів, пов’язаних з вирізанням кабелю. За показання та інформацію, що стане в нагоді правоохоронним органам для ідентифікації та покарання злочинців, буде надано фінансову допомогу.

На думку Анни Некрахи, найбільш вразливі до обриву зв’язку прикордонні регіони та території, наближені до зони АТО. Там рівень розкрадання телекомунікаційного обладнання та фактів вандалізму найбільш високий. Коли мова йде про безпеку людей та їх порятунок в критичній ситуації, цілісність телекомунікаційних мереж може відіграти вирішальну роль. Тому питання захисту мережі необхідно обговорювати на загальнодержавному рівні, підвищуючи відповідальність за такі злочини.

Олександр Данченко запропонував шість кроків боротьби зі злочинцями телекомунікаційних мереж, які, на його думку, змінять ситуацію на краще. Це:

1. Нові зміни до Кримінального кодексу України, за якими передбачити кримінальну відповідальність за пошкодження телекомунікаційних мереж.

2. Такі ж зміни передбачити в проекті Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України».

3. Створення автоматизованого реєстру викраденого обладнання.

4. Заборона для пунктів прийому металобрухту купувати у фізичних осіб кабель, який використовується виключно в телекомунікаційних мережах.

5. Проведення адміністративної реформи та призначення в КМУ відповідальної людини або органу за ІКТ-галузь.

6. Звернення від галузі до РНБО, КМУ та всіх правоохоронних органів з вимогою вивчення та прийняття невідкладних рішень з приводу ситуації, що склалася навколо операторів, провайдерів телекомунікацій та їх інфраструктури.

По завершенню, Тетяна Попова у своєму виступі звернулась до народних депутатів України з проханням повернути до Кримінального кодексу України положення, які діяли до 2008 року та передбачали досить суворі санкції за крадіжку кабелів зв'язку та втручання в роботу телеком-мереж. Заборона на законодавчому рівні приймати кабель зв’язку як металобрухт від фізичних осіб також допоможе ефективно боротися зі знищенням операторських мереж. Також Тетяна звернулася до Арсена Авакова з приводу того, що правоохоронним органам наразі бракує професіоналізму та наполегливості для виконання своїх прямих обов’язків по пошуку та покаранню злочинців.

За результатами заходу було прийнято рішення щодо підготовки та проведення профільними асоціаціями у другій половині травня 2017 р. круглого столу з обговорення проблемних питань, озвучених на прес-конференції. До участі у круглому столі вирішено запросити представників силових структур, Верховної Ради України, державного регулятора, центральних органів виконавчої влади та керівників операторів, провайдерів телекомунікацій. Більш детальна інформація про захід буде повідомлена згодом.

Кредитная история онлайн  Вопросы и Ответы  Всё о кредитах и займах

Останні події

Розпочато роботу щодо розробки Правил доступу

13 квітня 2017 року відбулась робоча нарада Асоціації «Телас» з питань розробки правил доступу до об’єктів інфраструктури та методик визначення плати за доступ до об’єктів інфраструктури для розвитку телекомунікаційних мереж , відповідно до Закону України «Про доступ до ...
Read more...

Останні новини

Національна дитяча «гаряча» лінія за номером 116 111

З 01 червня 2017 року, у Міжнародний день захисту дітей Національна дитяча «гаряча» лінія, що функціонує на базі Громадської організації «Ла Страда-Україна», запроваджує консультації за номером 116 111. Номер було рекомендовано виділити рішенням НКРЗІ №131 від 14.03.2017 для орган...