У місті Шарм-ель-Шейх розпочала свою роботу Всесвітня конференція радіозв’язку 2019 року

27 жовтня 2019 року розпочала роботу Всесвітня конференція радіозв’язку 2019 року (ВКР-19) Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ).

Цьогоріч участь у роботі ВКР-19 беруть понад 3500 учасників зі 193 країн-членів МСЕ, разом із 267 спостерігачами, 900 членів МСЕ з приватного сектору, а також представники міжнародних організацій.

Всесвітня конференція радіозв’язку (Конференція) скликається раз на 3-4 роки з метою обговорення на міжнародному рівні питань щодо використання радіочастотного спектру, а також геостаціонарних та негеостаціонарних супутникових орбіт. Для країн-членів МСЕ Конференція є однією з основних міжнародних платформ для узгодження спірних питань та пошуку прийнятних рішень, а також обговорення перспектив співпраці та взаємопорозуміння із урахуванням міжнародно-правового захисту радіочастотного ресурсу та національних інтересів кожної з країн.

Церемонію відкриття ВКР-19 своєю промовою розпочав президент Арабської Республіки Єгипет Абдель Фаттах Аль-Сісі. Також, з вітальною промовою до делегатів ВКР-19, звернулися Генеральний секретар ООН Антоніо  Гутерреш, Генеральний секретар МСЕ Холін Чжао та директор Бюро радіозв’язку МСЕ Маріо Маневич. Головуючим у ході  конференції був призначений доктор Амр Бадаві представник Арабської Республіки Єгипет.

Основна робота ВКР спрямована на перегляд положень Регламенту радіозв’язку – міжнародного договору, що регулює використання радіочастотного спектру та супутникових орбіт.

Серед питань порядку денного Конференції буде розглянуто результати ряду здійснених у рамках підготовки до ВКР-19 досліджень, з метою:

  • сприяння інноваціям у галузі мобільних технологій, визначивши додаткові смуги частот для майбутнього розвитку Міжнародного рухомого (мобільного) зв’язку (IMT) для впровадження мереж IMT-2020 (5G);
  • оновлення та модернізації Глобальної морської системи оповіщення про лихо та забезпечення безпеки (GMDSS) та розширення географічного охоплення, в тому числі в полярних регіонах;
  • забезпечення геологорозвідувальними та метеорологічними супутниковими системами моніторингу навколишнього середовища, прогнозування та пом’якшення негативних наслідків, спричинених зміною клімату, а також здійснення моніторингу ресурсів Землі;
  • виділення додаткових частот для земних станцій, що знаходяться в русі (ESIM) і забезпечують зв’язок  літаків, морських суден та наземних транспортних засобів із супутниками на геостаціонарній орбіті (GSO);
  • підсилення міжнародної нормативно-правової бази для підвищення якості широкосмугового супутникового зв’язку з нових негеостаціонарних супутникових систем;
  • забезпечення радіозв’язку між системами поїздів та залізниць для задоволення потреб високошвидкісного залізничного середовища;
  • забезпечення ефективного радіозв’язку для портативного та мобільного комп’ютерного обладнання, шляхом використання систем безпроводового доступу, включаючи локальні мережі радіозв’язку (WiFi).