Світовий досвід боротьби з «сірими» телефонами

 

Світовий досвід боротьби з «сірими» телефонами

Про необхідність законодавчого врегулювання проблеми нелегального імпорту «сірих» мобільних пристроїв в Україні говорять не перший рік. Підроблені телефони, що потрапляють на наш ринок, шкодять не лише бюджету нашої країни. Гаджети, зроблені з неякісних матеріалів із порушенням усіх стандартів виробництва високотехнологічних радіоелектронних пристроїв, без сумніву, негативно впливають на здоров’я їхніх власників. Існує думка, що найефективніший спосіб вирішення цієї проблеми – вимкнення усіх сірих пристроїв з мобільних мереж. Якої думки з цього приводу дотримуються міжнародні експерти та фахівці?

Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) та міжнародна асоціація виробників телекомунікаційного обладнання «Мобільний та бездротовий форум» (MWF) організували вебінар «Боротьба з підробленими та нестандартними мобільними пристроями: як вирішити проблему». У вебінарі взяли участь фахівці Українського державного центру радіочастот, повідомило державне підприємство.

Підроблені та нестандартні мобільні пристрої позбавляють уряди країн значних доходів, завдають збитків власникам торгових марок та надають споживачам послуги нижчої якості. Підроблені мобільні телефони та аксесуари – це багатомільярдний бізнес, який контролюється організованою злочинністю.

Генеральний секретар MWF Майкл Мілліган наголосив, що підроблені телефони та акумулятори до них не лише низької якості та працюють з перебоями в мобільних мережах, а й становлять реальну загрозу здоров’ю тих, хто ними користується. Вони виготовляються із дешевих неякісних компонентів й зазвичай містять такі небезпечні хімікати, як ртуть і свинець. Пан Мілліган зазначив, що небезпека загрожує також працівникам фабрик, що виробляють цю продукцію й мають справу з високотоксичними речовинами, такі підприємства наносять шкоду навколишньому середовищу.

Згідно зі звітом у березні 2017 року іншої впливової міжнародної Організації економічного розвитку та співпраці (OECD), кожен п’ятий проданий мобільний телефон був підробкою! Справжні виробники мобільних телефонів наполегливо працюють над розробкою впізнаваних брендів, яким довіряють. Порушення авторських прав завдає шкоду іміджу та вартості торгової марки. Споживачі, не підозрюючи, що придбали підроблений телефон, надсилають їх на ремонт до офіційних сервісних центрів, звісно, дістають відмову.

Оціночна кількість проданих підроблених телефонів в усьому світі (у мільйонах)

Іншою загрозою використання «сірих телефонів» було названо втрату безпеки й конфіденційності, адже вони містять шпигунські програми або шкідливе програмне забезпечення, що дозволяє викрасти особисту інформацію.

Вплив на національну безпеку завдає той факт що викрадені телефони можна продати та використовувати повторно, не заблокувавши, це сприяє збільшенню крадіжок, шахраї дублюють IMEI щоб унеможливити відстеження у мережі, тож про ефективну протидію тероризму годі й говорити.

Старший директор компанії з розробки та дослідження бездротових засобів зв’язку Qualcomm Мохаммад Рахіл Камаль на вібінарі детально розповів про Систему ідентифікації, реєстрації та блокування пристроїв (DIRBS) із відкритим кодом. Вона допомагає вирішити проблеми, пов’язані з підробленими, незаконними та викраденими пристроями. Її розгортання потребує запровадження у країнах необхідної нормативно-правової бази. Йдеться про прийняття законів, що сприятимуть боротьбі з нелегальним імпортом, забезпеченню відповідності пристроїв світовим стандартам та їхній національній реєстрації, розгортанню систем, що блокують несумісні, незаконні та викрадені телефони. На думку пана Камаля за фальсифікацію IMEI слід ввести кримінальну відповідальність. Звісно такій масштабній законотворчій роботі мають передувати громадські консультації, вибір технології та платформ, налаштування, впровадження та інтеграція системи, аналітика та звітування.

Мохаммад Рахіл Камаль навів офіційні результати розгортання DIRBS у Пакистані: заблоковано 24 млн підроблених пристроїв, 675 тис клонованих IMEI, 175 тис викрадених гаджетів. У результаті цього імпорт легальних телефонів з 2018 до 2020 року зріс майже вдвічі – з 17 до 33 млн. Доходи від імпорту телефонів з 2018 до 2019 року зросли у 4 рази – з 141 млн. $ до 577 млн. $.

Пакистан дев’ятий у світі за кількістю мобільних абонентів. 183 млн абонентів користуються послугами таких операторів, як Jazz, Ufone, Zong, Telenor, Warid і SCO. Відтак виконавчий директор Центральноазіатського стільникового форуму (CACF) Муфтій Мохсін Рехман також зупинився на пакистанському досвіді впровадження DIRBS: споживачі можуть перевірити стан відповідності пристрою або зареєструвати його на веб-порталі, за допомогою мобільного додатку, за кодом USSD, SMS або відвідавши найближчого оператора мобільної мережі.

Впровадженню у грудні 2018 року системи DIRBS у цій державі Південної Азії сприяла цілісна державна концепція, на законодавчому рівні врегулювані усі спірні питання із зацікавленими сторонами: операторами мобільних мереж (Mobile Network Operator), Федеральною радою доходів (FBR), виробниками комплектного обладнання (OEM), імпортерами, оптовими та роздрібними торговцями, що дозволило розгорнути систему ідентифікації, реєстрації та блокування пристроїв. Цього ж року була проведена масштабна інформаційна компанія: організовувалися семінари зі всіма зацікавленими сторонами, з’являлися статті та оголошення у друкованих виданнях, сюжети на телебаченні, банери, блоги та публікації в Інтернеті, абоненти мобільного зв’язку отримували відповідні SMS-повідомлення. До встановлення системи, її налаштування та експлуатації була залучена цифрова компанія Central Asian Cellular Forum (CACF), що надає широкий спектр послуг у цифровому середовищі, включаючи веб-дизайн, а також розробку мобільних додатків та програмного забезпечення, цифровий маркетинг, дизайн медіа, виробництво відео, ІТ-тренінги та консалтингові послуги. Із цим завданням виконавець впорався відмінно.

Аби полегшити життя споживачів послуг мобільного зв’язку й виключити необхідність відвідування кількох офісів у 2019 році уряд країни провів реальну інтеграцію усіх задіяних державних відомств та установ, відкрив центри підтримки клієнтів через DIRBS (API/Web послуги 24x7).

Планами боротьби з нелегальними телефонами поділився старший менеджер Комісії з комунікацій Нігерії (NCC) Пяррап Виктор Кристофер. Він розповів, що у його країні планується розгортання Системи управління пристроями (DMS – DeviceManagementSystem).

У цій західноафриканській країні 192 мільйона абонентів. На глобальному і місцевому ринках зараз дуже багато підроблених телефонів, що викликає занепокоєння з приводу національної безпеки, якості надання послуг та потенційних збитків. На протидію ринку «сірих телефонів» NCC у співпраці з MWF розробила план боротьби з підробленими та неякісними ІКТ-пристроями. Зокрема планується розгортання Системи управління пристроями (DMS – Device Management System). Пан Кристофер каже, що «запропонована DMS автоматично отримуватиме IMEI всіх смартфонів, синхронізуватиметься із міжнародною базою даних IMEI (пропонується угода з GSMA) та класифікуватиме на дозволені та обмежені».

«Сірі» телефони, смартфони та планшети, що дістануть статус «обмежених» матимуть період від 6 місяців до 2 років щоб легалізуватися. Оператори мобільних мереж, де зареєстровані мобільні телефони, та інші зацікавлені сторони можуть підтвердити статус пристроїв (контрабанда, незаконне тощо) на основі дозвільного списку. DMS надасть спеціальні портали доступу до державних установ (митниця, тощо) для міжвідомчої співпраці з питань безпеки та імпортних мит.

Упровадження в Нігерії цієї системи буде, як і в Пакистані, поетапним. Спершу планують провести широку інформаційну кампанію та здійснити перевірку мобільних телефонів, підключених до мережі з глобальною базою даних. Потім стануть поступово блокуватимуть у мережі виявлені підробки. Під час цього «пільгового етапу» людям дозволять легалізувати свої «сірі» телефони. Під час третьої стадії боротьби з контрафактом буде повністю відмовлено в обслуговуванні нових підроблених телефонів. І на останок в Нігерії проведуть консолідуючі заходи з органами безпеки.

За прогнозами незалежної групи аналітиків Ukraine Economic Outlook цього року втрати держбюджету від контрабанди техніки та електроніки становитимуть майже 1 млрд $, за даними Міністерства внутрішніх справ України щороку фіксує щонайменш 100 тис крадіжок.

Про проблему контрабанди телефонів говорить й народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко. За його словами «Україна вже мала позитивний досвід боротьби із контрабандою телефонів. Облік кодів IMEI був уведений у червні 2009 року й функціонував до квітня 2014 року. У 2013 році бюджет отримав близько 1,3 млрд грн. Після зупинки функціонування системи обліку IMEI надходження почали різко падати».

За заявою депутата у Комітеті зараз активно працює робоча група, що розробляє необхідні зміни до законодавства України. Ці напрацювання, зокрема, сприятимуть створенню і функціонуванню вітчизняної бази IMEI, що унеможливить використання «сірих» (підроблених, вкрадених) телефонів у нашій країні.

Джерело: https://nkrzi.gov.ua/