Представники Українського державного центру радіочастот у складі делегації Уряду України взяли участь в роботі ВКР-23, Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЄ), яка тривала протягом чотирьох тижнів у Дубаї.
У Конференції взяли участь близько 4000 учасників, які представляли 163 з 193 держав-членів МСЕ і результатом роботи учасників ВКР-23 стало підписання Заключних актів, якими вносяться зміни до міжнародної угоди – Регламенту радіозв’язку МСЕ, більшість з яких набуде чинності з 01 січня 2025 року.
Спеціалісти УДЦР, які брали участь у роботі Конференції розповіли, що оновлення Регламенту радіозв'язку МСЕ визначають нові ресурси спектра для підтримки технологічних інновацій, поглиблення глобального зв'язку, розширення доступу до частотно-орбітального ресурсу та їх справедливого використання, а також підвищення безпеки на морі, у повітрі та на суші.
Також наші учасники підготували перелік основних рішень ВКР-23, які будуть відображені у змінах до Регламенту радіозв'язку МСЕ:
- визначено додатковий спектр для системи міжнародного рухомого радіозв’язку (IMT), який матиме вирішальне значення для розширення послуг широкосмугового зв'язку та розвитку мобільних послуг в цілому. Цей новий спектр включає смуги частот 3 300-3 400 МГц, 3 600-3 800 МГц, 4 800-4 990 МГц і 6 425-7 125 МГц у різних країнах і регіонах (в Регіоні 1, до якого відноситься Україна, розподілено смуги частот 3 600-3 800 МГц і 6 425-7 125 МГц);
- визначено діапазони 2 ГГц і 2,6 ГГц для використання базових станцій IMT на висотних платформах (HIBS) і встановлено правила їх експлуатації. Ця технологія пропонує нову платформу для забезпечення мобільного широкосмугового зв'язку з мінімальною інфраструктурою, що використовує ті ж частоти та пристрої, що й мобільні мережі IMT. HIBS може сприяти подоланню цифрового розриву у віддалених і сільських районах і підтримувати зв'язок під час стихійних лих;
- для земних станцій фіксованої супутникової служби, які працюють під час руху (Earth Stations in Motion - ESIM), визначено нові частоти для забезпечення високошвидкісного широкосмугового зв'язку на борту літаків, суден, поїздів і транспортних засобів. Ці супутникові послуги також мають вирішальне значення при ліквідації наслідків стихійних лих, коли місцева інфраструктура зв'язку пошкоджена або зруйнована;
- з метою подальшої модернізації Глобальної морської системи лиха та безпеки (GMDSS), ВКР-23 вжила регуляторних заходів щодо запровадження електронних навігаційних систем для покращення зв'язку;
- виділено додаткові частоти для пасивних супутникових служб дослідження Землі для забезпечення кращого прогнозування погоди та моніторингу клімату;
- виділено діапазони 15,41-15,7 ГГц і 22-22,2 ГГц в Регіоні 1 і деяких країнах Регіону 3 для застосувань повітряної рухомої служби, що не стосуються безпеки польотів;
- прийнято рішення, котрі дозволили 41 країні отримати нові придатні для використання частотно-орбітальні ресурси для супутникового мовлення. Ці країни не могли використовувати призначені їм орбітальні слоти через такі фактори, як відсутність координації та перешкоди з боку інших супутникових мереж. Рішення спрямоване на те, щоб дати можливість країнам впроваджувати субрегіональні супутникові системи.
Варто зазначити, що ВКР–23 також уже узгодила порядок денний наступної Всесвітньої конференції радіозв’язку МСЕ, яка відбудеться в 2027 році. «На Підготовчому засіданні до ВКР-27, яке відбулося 18-19 грудня у Дубаї, питання порядку денного майбутньої конференції були розподілені серед Робочих груп Дослідних комісій Сектору радіозв’язку МСЕ для проведення досліджень. Отже, цикл підготовки до ВКР-27 розпочато!», - зазначила спеціаліст УДЦР, яка працювала у складі української делегації на ВКР-23.
Джерело: https://www.ucrf.gov.ua/